Протягом кількох років дослідницькі проєкти Метод Фонду були спрямовані на розпізнавання специфічності пострадянського досвіду, на запізніле самоописання, на формування стратегічного погляду локальності. Ми проводили цю роботу з місця країни, яка перебувала в тривалій невидимості, була випалим місцем на мапі Східно-Центральної Європи — переважно як наслідок того, що ми самі себе воліли не бачити. Ми спостерігали глибоку концептуальну й інфраструктурну кризу українських культурних інститутів. Ми прагнули розвинути місце, де ми самі себе досліджуємо, проявляємо, з місця руїни традицій, заплутаностей різних колоніальних процесів у різні періоди, в яких поставала Україна. Тепер через повномасштабні військові дії росії проти України ми шукатимемо відповідну до ситуації форму нашої роботи. Ми підтримуємо бойкотування російської культури, і щоб це не було беззмістовним жестом, ми закликаємо до деколонізації російської культури, деконструкції імперіалістичних настанов, до розвіювання радянського дискурсу «братніх народів» тощо. Рівною мірою ми прагнемо самодеколонізації й розвитку нашого власного бачення історії української культури з усіма залученостями та внесками, примусами, впливами, новаторствами, спротивами та перетравлюваннями. Війна стала черговою надзвичайною подією, що примушує нас голосно промовляти, за яку історію, людей, явища, цінності та майбутнє ми боремося. (квітень 2022)
For several years, the research projects of the Method Fund were aimed at recognizing the specificity of the post-Soviet experience, late self-description, and the formation of a strategic view of the locality. We did this work from a country that was invisible for a long time, a missing landmark on the map of East and Central Europe - mostly as a result of the fact that we chose not to see ourselves. We observed a deeply conceptual and infrastructural crisis in Ukrainian cultural institutions. We strived to develop a place where we explore, and manifest/demonstrate ourselves, from the place of the ruins of traditions, the intricacies/complicities of various colonial processes in which Ukraine posed in different periods. Now, out of full-scale military invasion into Ukraine, we are looking for a form of our work that is appropriate to the situation. We support the boycott of russian culture, and so that this is not a meaningless gesture, we call for the decolonization of russian culture, the deconstruction of imperialist representations, and the dispersal of the Soviet discourse of "fraternal peoples" and so on. We equally endeavor for self-decolonization and the development of our vision of the history of Ukrainian culture with all its involvements and contributions, coercions, influences, innovations, resistances, and digestions. The war has become another extraordinary event, forcing us to speak loudly about the history, people, phenomena, values, and future we are fighting for. (April 2022)
Серія читацьких зустрічей «За текстом»
під кураторством Катерини Бадянової, Лади Наконечної (Метод Фонд) та Анни Лазар (Музей мистецтва в Лодзі).
Зустрічі будуть проводитися в Zoom щодватижні по неділях о 17:00 (EEST). Перша зустріч — 3 липня 2022.
Читання текстів та дискусії проходитимуть українською й англійською мовами. Будемо читати й обговорювати повільно та перекладати одне одному. Кожен наступний текст визначається за пропозицією учасниць/-ків дискусійної групи. Наступний текст як спровокований попереднім означує/формує поле зацікавленостей групи. Проте кураторки цьогорічних читацьких сесій пропонують певну рамку, в якій хотілось би їх розвивати — серія буде зосереджена на текстах українських авторів/-ок різних історичних етапів, тексти яких є прямо чи імпліцитно деколоніальними вправами; текстах, де проблематизуються процеси, змісти і значення, поняття та інституції мистецтва в Україні (наприклад, мистецька форма, образ, репрезентація, критика, історія, освіта, музей тощо).
Цьогорічні читацькі сесії «За текстом» стануть початковою дискурсивною частиною проєкту Курсу мистецтва Метод Фонду «Словник сучасного мистецва»*, a також виставки в Музеї мистецтва у Лодзі. Минулого місяця відбулася читатька сесія в Музеї образотворчих мистецтв Лейпцига. Модераторки Катерина Бадянова і Лада Наконечна запропонували до читання такі тексти: Микола Хвильовий «Україна чи Малоросія» (1926); промова Івана Дзюби на роковини розстрілів у Бабиному Яру (1966); Ольга Брюховецька «Time and Again» (опубліковано в L’Internationale Online 7 квітня 2022 року).
Розпочинаємо з тексту
Дарина Цимбалюк «Academia must recentre embodied and uncomfortable knowledge»,
опублікованого 19 травня 2022: https://www.nature.com/articles/s41562-022-01369-9.pdf
Для участі просимо заповнити форму за посиланням: https://forms.gle/8DwpHBD9XwynZgS66
*«За текстом» / «After Text» — https://aftertext.wordpress.com/about/
Reading meetings «After Text»
curated by Kateryna Badianova, Lada Nakonechna (Method Fund) and Anna Łazar ( Muzeum Sztuki in Łodz).
The meetings will take place on the zoom platform every two Sunday at 5 p.m. EEST (4 p.m WEST). First we will meet on July 3th 2022.
We are going to read and discuss in Ukrainian and English. We will read slowly and interpret to each other. For the discussion group «After Text», each subsequent text will flow from the suggestions of the group participants. The next text will flow from the previous one and create a field of interest of the group. However, the curators of this year's reading sessions propose a certain framework in which we would like to develop this field. These are mostly texts by Ukrainian authors from different historical stages, whose texts are explicitly or implicitly exercises in decolonization; texts in which processes, contents and meanings, concepts and institutions of art in Ukraine are problematized (for example: form, image, criticism, history, representation, education, museums - etc.)
This year's reading sessions «After Text» will become the first discursive part of a project of the Method Fund Course of Art «Dictionary of Contemporary Art» and an art exhibition in Muzeum Sztuki w Łodzi. Last month, a readers' meeting was held at the Leipzig Museum of Fine Art (Museum der bildenden Künste). Moderators Kateryna Badianova and Lada Nakonechna offered than texts for reading: Mykola Chvylovyj, Ukraine or Malorosiiya (1926); Ivan Dziuba's speech on the anniversary of the mass shootings in Babyn Yar (1966); Olga Bryukhovetska, Time and Again (L'Internationale Online, Published April 7, 2022).
We would like to begin with the text Darya Tsymbaluk, «Academia must recentre embodied and uncomfortable knowledge», Published 19 May 2022 https://www.nature.com/articles/s41562-022-01369-9.pdf
In order to join the group, please fill out the form: https://forms.gle/8DwpHBD9XwynZgS66
Series of readings “Behind the Text: self-colonization”
We are beginning the series of readings “Behind the Text: self-colonization”. Here we offer to read texts, which problematize colonial relationship of Ukraine. M. Khvileva “Ukraine or Malorossia?”, Address of I.Dzubi at Babiy Yar in 1966. The readings and discussions are held by Katia Badianova an art historian and a member of a curatorial collective Hudrada and a co-founder of a Method Fund in Kyiv and Lada Nakonechna an artist, a member of a R.E.P. collective, a member of a curatorial collective Hudrada and a co-founder of a Method Fund in Kyiv.
The readings will take place on Thursdays at 15:00, starting with the 14th of April.
- 14.04.22 – 15:00 – 16:30 / 21.04.22 – 15:00 – 16:30 / 28.04.22 – 15:00 – 16:30
Museum der bildenden Künste Leipzig (MdbK), Katharinenstraße 10, D-04109 Leipzig https://mdbk.de/en/treff/
Особливістю словника є проявлення практичного застосування в локальному контексті понять сучасного мистецтва.
Авторки-/ри статей — Катерина Бадянова, Євгенія Бєлорусець, Ольга Брюховецька, Анфіса Дорошенко, Анна Калугер, Олександра Купченко, Ларіон Лозовий, Лада Наконечна, Валентина Петрова, Анна Пилипюк, Павло Хайло, Тета Цибульник.
Презентація «Словника сучасного мистецтва», NAMU, 2021
Подія відбулася за участі авторок/-ів
Видання, підготовлене в межах освітнього проєкту Метод Фонду «Курсу мистецтва» у партнерстві з кафедрою історії мистецтв Київського національного університету Тараса Шевченка та за підтримки Українського культурного фонду
Рецензія Бориса Філоненка на «Словник сучасного мистецтва. Випуск 1»
>>Your Art
Метод Фонд за підтримки програми ґрантів Harald Binder Cultural Enterprises проводить
Семінар
«Теоретизуючи руїни»
Створені теоретичні есе, мистецькі твори та архіви увійдуть у жовтневу онлайн-публікацію creatingruin.net.
Учасники та учасниці семінару «Теоретизуючи руїни»:
Ігор Андрійчук, текст «Серед двох зол обирай більше: декомунізація між Арендт і Хрущовим»
Яна Бачинська, відео-робота «До і після Великого Свята»
Євгенія Бєлорусець, робота «Новые забытые изображения»
Петро Владіміров, текст «(не)идеальная руина, или что является наследием в темные времена»
Микола Карабінович, робота «Подорож в Меджибіж»
Олександр Клочков, текст «Перші роки музичного індепенденту в Україні. Між архівами, локальним фольклором та звучанням сьогодні»
Юрій Кручак, робота «Справа Громадянина 0»
Катерина Лісовенко, робота «Тринадцатый подвиг Геракла»
Ларіон Лозовий, робота «Біле золото (ніхто з нас – не острів)»
Дарина Мамайсур (Ніколенко), робота «степ, де бігають зайці, фазани, а дехто навіть бачив лисиць»
Марія Ткаченко, текст «Виробничий роман: проблеми пам'яті»
Антон Усанов, робота «Пам'яті цивілізацій, що не існували»
Павло Хайло, текст «Критичний портрет митця-дослідника»
Леся Хоменко, робота «Реконструкція картин Степана Репіна»
Анна Щербина, цикл зображень «Учитись вчитись рисувати»
Віталій Янковий, відео-есей «Замок для відпочинку»
ruins collective (Еліас Парвулеско, Тета Цибульник), відео-каталог «Способи опису об’єкта K групи LL»
Набір на програму
Практично-дискусійний експериментальний освітній модуль.
Серпень-жовтень 2020, дистанційне навчання.
Заявки приймаємо до 27 липня.
Арт-середа: теоретизуючи руїни
Розмова з учасниками семінару Теоретизуючи Руїни про інституційну критику, нелюдських акторів та політичні та естетичні виміри життя на руїнах в рамках проєкту Арт-Середа*.
20:00, Середа, 29 липня. Онлайн-трансляція на сторінці ІЗОЛЯЦІЇ в Facebook. Приєднатися до трансляції можна буде за посиланням.
Модеруватимуть розмову запрошені куратори циклу Арт-Середа подій Дмитро Чепурний та Олександра Погребняк.
Учасники:
Денис Панкратов, художник, дослідник, співзасновник Метод Фонду, учасник кураторського колективу семінару Теоретизуючи руїни;
Дарина Мамайсур, художниця, живе в Києві, працює з текстами, фотографією та відео;
Павло Хайло, художник, живе в Києві, працює з інституційною критикою, перформансом та фотографією;
Віталій Янковий, художник, дослідник цифрової та побутової культури, працює з відео та графікою, Київ/Вінниця;
Тета Цибульник, Еліас Парвулеско — учасни(ці)ки кіно- та мистецького об'єднання ruїns сollective, Київ;
Анна Щербіна, художниця, живе в Києві, працює з живописом, критикою антропоцентричного погляду на середовище.
*Арт-Середа ― проєкт ІЗОЛЯЦІЇ, довготривала публічна програма фонду мета якої надати художникам та представникам креативного сектору простір для презентації та дискусії.
Новий формат Арт-Середи передбачає тематичні цикли, що стануть коментарями до програмних напрямків ІЗОЛЯЦІЇ. Тематичним напрямом подій у травні, червні та липні стане заклик "Назад до землі",
який об'єднує кураторів, художників та дослідників, що працюють на перетині сучасного мистецтва, індустріальної естетики та екологічного активізму, розкривши ряд практик з трансформаційним ефектом.
2020
Дискусія
«Мистецьке дослідження: інституційні претензії»
01 листопада 2019 р., о 17:00
Бібліотека Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури,
читальна зала, вул. Вознесенський узвіз, 20, Київ
Приводом для обговорення стане текст-дослідження Павла Хайло «Клін в кубі: схематичний автопортрет художника-дослідника», опублікований на онлайн-платформі Сreating Ruin. Розмова стане підсумковою подією дослідницько-мистецького семінару Метод Фонду «Creating Ruin: Теоретизуючи руїни» (2019).
Під час розмови ми спробуємо визначити специфіку та розібрати гибридність мистецького дослідження. Текст Павла Хайло пропонує погляд на мистецькі практики, що мають в основі дослідницькі методології, через їхні відносини до дійсності, до наукової/освітньої сфери та сучасної економіки. У тексті розглядаються ці стратегії мистецьких досліджень, що, з одного боку, окреслює їхню фактичну надмірну інструменталізацію, а з іншого - проявляє потенціальність позадисциплінарних перетинань як альтернативної мистецької форми.
«В художественном поле исследование – слово-фокус и слово-паразит. Оно выступает как оператор в профессиональной речи, открывает доступ и упаковывает широкий диапазон различных практик. Сегодня исследования востребованы как большими институциями, ориентированными на модный выставочный продукт, так и независимыми площадками, претендующими на критический подход и подрывную деятельность. Такая популярность неслучайна: исследования рациональны, системны, они работают (или делают вид, что работают) с производством знания и пытаются претендовать на объективность» (цитата із тексту Павла Хайло).
У обговоренні візьмуть участь: учасники/-ці семінару та Метод Фонду
Модеруватиме Леся Кульчинська
Семінар «Creating Ruin: Теоретизуючи руїни» має на меті об’єднати дослідників/-ць та художників/-ць, зацікавлених в обговоренні політичних та естетичних підходів до теоретизації пам’яті та історії країн Східної та Центральної Європи, зокрема в Україні. Створені учасниками та учасницями семінару теоретичні есе, мистецькі твори та архіви увійшли в цьогорічну онлайн-публікацію creatingruin.net.
Семінар відбувається за підтримки HBCE Grant Program / Програма ґрантів НВСЕ (www.hbce.com.ua).
Creating Ruin – проект Метод Фонду, який був запущений у співпраці з Reading International у 2018 році. Більше про семінар та проєкт: http://creatingruin.net/
2019
Мистецтво як спосіб дослідження.
Практики ґрантерів HBCE.
Пʼятниця, 27 вересня 2019 р. з 14:00
Jam Factory Infopoint (Механічна, 1, Львів)
Jam Factory Art Center організовує зустріч переможців Програми ґрантів HBCE 2018-2019 і запрошує всіх, хто цікавиться культурними практиками, познайомитись із представниками і представницями п’яти мистецько-освітніх проєктів, що відбуваються у Харкові, Києві і Львові. Учасники і учасниці поділяться своїм досвідом у форматі презентацій, лекцій, семінарів і показів.
Провідною рисою, що об’єднує ці проєкти, є підхід до мистецтва не лише як засобу створення подій чи культурних артефактів, а як способу дослідження дійсності.
2017
«Передмова». Презентація публікації
23 вересня, 17:00
Хмельницький Обласний Художній музей
АРХІВ
2018
Creatingruin.net – проект Метод Фонду у співпраці з Reading International
Учасники: Катерина Бадянова, Євгенія Белорусець, Нікіта Кадан, Іван Мельничук, Лада Наконечна, Станіслав Мензелевський / Анна Онуфрієнко / Еліас Парвулеско, Студія 12345678910, PereDvizh/De Ne De, Даніїл Ревковський / Андрій Рачинський, Анна Щербина.
Дизайн: Лозана Росенова.
20 жовтня о 14:00 – запуск онлайн видання та перформанс.
School of Architecture, Old Library, London Road Campus, University of Reading
Практичний семінар Шевченко у гніві
5, 10-12 серпня
Зустрічі семінару проходитимуть за адресою: Київ, вул. Сошенка 33, майстерня 3.
На практичному семінарі «Шевченко у гніві» ми провокуємо вихідну ситуацію – насильним жестом вивільняємо простір на плакаті Василя Касіяна – й пропонуємо учасникам і учасницям наповнити його, зробивши офорти. На першій зустрічі 5-го серпня ми почнемо говорити про поєднання та напругу естетичного і політичного в практиках художників і художниць сьогодні, а також про історичне значення друкованої графіки.
10-12 серпня – будемо робити, обговорювати ескізи та друкувати офорти.
Розвиваючи поняття «радикальної контекстуалізації» семінару «Передмова», цей семінар стане розмовою про поєднання й напругу естетичного і політичного в практиках художників/-ць, про форми видимості мистецьких практик, про місце, яке вони займають, і про те, що вони «роблять» щодо спільного. Запитування пропонуємо виводити з того, що Жак Рансьєр називає «естетичним режимом мистецтва». На його думку, слово «естетика» містить у своєму осерді протиріччя між протилежними естетичними політиками, що зв’язують інакшість естетичного досвіду з обіцянками перетворення умов колективного існування; досвід самостійності мистецтва – з перетворенням мистецьких форм у форми нового життя. За цією естетико-політичною логікою, в мистецьких практиках (і колаж тут є головним методом) поєднання різнорідних елементів повертає до конфлікту видимості й реальності, що у своїх відносинах реєструють нерозв’язне протиріччя між естетичними обіцянками та реальністю світу, позначеного експлуатацією. Проте сьогодні в багатьох мистецьких практиках за естетичним зв’язуванням образів стверджується зовсім інша зацікавленість: зазначене зв’язування образів, не зберігаючи відкритим ненадійний і спірний просвіт між елементами, стверджується як позитивна мистецька операція, позначена категоріями консенсуального порядку; історична напруга між політичними і мистецькими диссенсусами розпорошується в етичній нерозрізненості мистецьких та політичних практик.
У зображенні для семінару використано плакат В. Касіяна із серії «Гнів Шевченка – зброя перемоги», над яким художник працював, перебуваючи в евакуації в Самарканді в 1942–1943 роках. Надруковані як листівки, ці плакати закидались на окуповану територію України.
Василь Касіян (1896–1976) – український радянський художник, народний художник СРСР, професор Київського художнього інституту, Герой Соціалістичної праці, Депутат Верховної Ради УРСР 2, 6-9 скликань (інформація з Вікіпедії).
ВТРУЧАННЯ
в межах дослідницько-мистецького семінару «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим» в залі повоєнного живопису НХМУ представлені інсталяці – втручання в музейну експозицію
"Час життя ландшафту в кадрі", відео Ларіона Лозового
25 травня – 03 червня в експозиції музею, в залі № 13, проходитиме втручання Ларіона Лозового. Показ відеороботи «Машина і сад» (2016-2018) буде підтриманий дискусією з автором 01 червня о 17:00.
«Нині, як і раніше, соціалістичний реалізм – ворожий Інший, вилучений із поля репрезентації. Темна і дражлива маса, що заповнює музейні сховища. Коли офіційне радянське мистецтво все ж потрапляє в поле зору глядача, воно подається в деполітизований, неконфліктний спосіб, позбавлене первинного змісту. Вожді, комсомольці та герої революції відступають у тінь, звільняючи простір для ідеологічно нейтральних полотен. Їхнє місце заступають психологічні портрети й пейзажна лірика, що утверджуються в оновлених експозиціях в якості провідного фокуса радянської картини. Зала № 13 НХМУ – виразний приклад ретроспективної гуманізації тоталітарного канону, відчайдушного пошуку соцреалізму «з людським обличчям», замилованого прегарною природою.
Втім, спроби описати ландшафтний живопис як лінію втечі для художників, замкнених у тісні лещата партійного канону, принципово хибують. Розгляди пейзажу, ґрунтовані на помилковому засновку про ідеологічну нейтральність, не дають задовільного пояснення його функції. Далекий від нейтральності, радянський пейзаж (разом зі своїм об’єктом – опанованою та уречевленою природою), розташовується на найнижчому щаблі смислової ієрархії соцреалізму. Природний ландшафт – не більше, ніж романтизоване тло для буденної праці селянства, систематично гнобленого на користь пролетаріату та міської бюрократії. Вдивляючись у пасторальний кіч «аграрного» кінематографа сталінської доби, складно не помітити підпорядкованість ландшафту, специфічну економію образу в тотальності рухомої тематичної картини…» (Л. Лозовий).
Подія відбувається в межах семінару «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим», що продовжується серією мистецьких робіт – гіпотетичних втручань в історичне й актуальне функціонування соцреалізму в наукових і репрезентаційних стратегіях музею та суміжних інститутах мистецтва в Україні. Втручання методологічно зорієнтовані на підсилення систематизаційних та класифікаційних підходів вироблення моделей репрезентації соціалістичного реалізму.
Про семінар Метод Фонду «Соцреалізм. Здаватися іншим»: https://sites.google.com/site/methodfund/founders/socrealizm-zdavatisa-insim
03-06 травня 2018 р. в межах дослідницько-мистецького семінару «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим» в залі повоєнного живопису НХМУ буде представлено інсталяцію – втручання в музейну експозицію
Денис Панкратов «Контрольна робота».
Втручання фокусується на зв’язку погляду сучасного глядача з художніми творами соціалістичного реалізму.
« ...відповіді до цієї контрольної роботи відомі заздалегідь, проте тут мовиться не так про регулярну перевірку знань, як про нагальність повсякчасної перевірки наших відносин із цими знаннями».
Робота відбувається у межах семінару «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим», який продовжується серією мистецьких робіт – гіпотетичних втручань у історичне та актуальне функціонування соцреалізму в наукових і репрезентаційних стратегіях музею та суміжних інститутах мистецтва в Україні.
Втручання методологічно зорієнтовані на підсилювання систематизуючих та класифікаційних підходів вироблення моделей репрезентації соціалістичного реалізму.
Про семінар Метод Фонду «Соцреалізм. Здаватися іншим»: https://sites.google.com/site/methodfund/founders/socrealizm-zdavatisa-insim
Вартість: за вхідним квитком до музею
10–21 січня 2018 р. в експозиції НХМУ в межах дослідницько-мистецького семінару «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим» проходитиме показ відео
«Складне, обтяжене, непросте» Еліаса Парвулеско
На матеріалі мистецьких творів кінця 1920-х – початку 1930-х років (українських радянських фільмів та творів живопису, переважно з першої та другої Всеукраїнських художніх виставок
мистецтв) у відеороботі досліджуються парадокси становлення соціалістичного реалізму.
Важливим процесом у мистецтві цієї доби стає поворот від реальності до умовності під гаслами наближення до «істинної реальності». У радянському кіно становлення нового
художнього методу збігається з появою звуку. Тож у фільмах 1930-х ранній соцреалізм виникає як суперечливе явище семіотичного зниження міри умовності (стосовно німого кіно)
та водночас її ідеологічного збільшення (стосовно психологічної драми 1920-х).
Розглядаючи присутність у творах мистецтва перехідної доби таких межових проявів реальності, як смерть, насилля, біль, голод, крик, – відеоробота ілюструє ці суперечності.
Відео супроводжується текстом (пояснювальною запискою), опублікованим у виданні «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим. Зошит № 2», 2017, (с. 48–53).
2017
Дослідницько-мистецький семінар «Соцреалізм. Здаватися іншим».
НХМУ, Київ, 2017
3 грудня, у неділю, о 16:00 в Національному художньому музеї України в місті Києві в межах семінару «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим» відбулась презентація Зошитів семінару та розпочалась низка втручань у простір музею.
Серія мистецьких робіт – гіпотетичних втручань у історичне та актуальне функціонування соцреалізму в наукових і репрезентаційних стратегіях музею та суміжних інститутах мистецтва в Україні методологічно зорієнтовані на підсилювання систематизуючих та класифікаційних підходів вироблення моделей репрезентації соціалістичного реалізму.
06–10 грудня 2017 р.
Анна Щербина «Вид з протилежного кута залу повоєнного живопису НХМУ на чотири сюжетно-тематичні картини»
«Одна із перших задач, яку треба розв’язати, перш ніж приступати до роботи над рисунком, – це вибір точки зору. Рисувальник має зайняти найвигіднішу позицію для переконливої передачі зорового образу предмету, що його цікавить. Таким чином, проводячи методичний аналіз натури, дотримуючись законів перспективи, конструкції, світлотіні рисувальник за допомогою рисунка демонструє зв’язок між зоровим образом і точкою зору».
13 грудня 2017 р.
«Зворотній відлік» Лесі Хоменко
Копіювання картини «Чорноморці» Віктора Пузиркова в НХМУ є наступним етапом тривалої роботи, яка була розпочата художницею в 2012 році: «Ця робота є спробою деконструювати власний досвід фігуративного живопису через перетворення соцреалістичних картин в абстрактне зображення. Перетворення саме соцреалістичної картини на абстракцію для мене є дослідженням одного з історичних розривів, що чорніє між згаданим періодом та сучасністю. Щоб здійснити трансгресію власного досвіду необхідно мати якусь опору або метод. Я використовувала старі радянські альбоми з репродукціями – клала їх під кутом, щоб іще більше відволіктись від змісту зображення. Так само, під кутом, я чіпляла полотно на стіну.
В залі музею відбудеться безпосередній контакт з оригіналом і старі методи нечитання наративу картини не працюватимуть. Для роботи в музеї я обрала метод «засліплення». Існує теорія, згідно з якою художник перестає розрізняти кольори, якщо між ним та натурою з’являється червоний об’єкт. Я про це дізналась на вступних іспитах до НАОМА, коли один з абітурієнтів прийшов в яскраво-червоному вбранні, щоб деморалізувати конкурентів під час завдання із живопису. Для копіювання картини «Чорноморці» буде запрошено асистента, який стоятиме між мною та картиною, розмахуючи червоною тканиною, прикріпленою до палки».
23–30 грудня 2017 р.
«Учитель» Лади Наконечної, за участі Єгора Анцигіна, Ксенії Гнилицької, Люсі Іванової, Нікіти Кадана, Лесі Хоменко, Ельміри Шемседінової, Анни Щербини – випускниць/-ків Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. У роботі використане скульптурне погруддя «В. Касіян» Михайла Лисенка.
10–21 січня 2018 р.
«Складне, обтяжене, непросте» Еліаса Парвулеско
Національній художній музей України в місті Києві
Академія. Підвалини - мистецько-дослідницька програма Курсу мистецтва 2017, Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА) та творчі майстерні на Сошенко 33, Київ.
Дослідницько-мистецький семінар «Соцреалізм. Здаватися іншим».
НХМУ, Київ, 2017
02-03 червня ЛЕКЦІЙНА ПРОГРАМА:
Національний художній музей України та Метод Фонд запрошують на лекційну програму семінару «Соцреалізм. Здаватися іншим».
Пояснення певної мистецької практики та естетичної системи як явищ неприродних, конструйованих і силоміць накинутих ззовні походить з нагальності ствердження автономного характеру мистецтва – принципової позиції у відносинах мистецтва й соціальної реальності. Ґрунтоване на такій позиції сьогоднішнє перевинайдення історії мистецтва ризикує знівелювати значення власної організації мистецького процесу і тих організаційних структур, які конституюють видиму безпосередність виробництва, репрезентації та сприйняття творів мистецтва.
Спроби переозначити мистецький процес ХХ сторіччя, як і окреслити актуальні процеси в мистецтві здаються тим безсилішими, чим далі вони замовчують тяглість організаційних структур мистецтва.
Лекційна програма семінару «Соцреалізм. Здаватися іншим» порушує питання організації та управління в мистецтві: історії радянської бюрократичної системи та її продовження в після-радянських процесах.
02 червня
17:00 – лекція Естер Лазар «Зміни позицій. Критичні відносини та їх післяжиття в академії мистецтв по завершенні демократизації. Угорський контекст»
Естер Лазар – кураторка, викладачка кафедри теорії мистецтв та кураторських досліджень, Угорський університет образотворчих мистецтв.
Лекція проходитиме англійською, з перекладом на українську.
03 червня
15:00 – лекція Захара Поповича «Актуальна історія радянської бюрократії»
Захар Попович – кандидат економічних наук, дослідник у Центрі соціальних і трудових досліджень, активіст ГО «Соціальний рух».
16:30 – доповідь Олени Годенко-Наконечної «Національна спілка художників України як наступник»
Олена Годенко-Наконечна, мистецтвознавиця, культурологиня, членкиня НСХУ.
Метод фонд спільно з Національним художнім музеєм України провели чотириденний семінар присвячений проблемі репрезентації соцреалізму.
Семінар розрахований на музейників, митців і дослідників, що мають різний досвід роботи з соціалістичним реалізмом, історичною, культурною пам’яттю.
28–31 березня, Національний художній музей України (вул. М. Грушевського, 6, Київ)
Лінії інтерпретації соцреалізму музейними кураторами та істориками мистецтва зазвичай вибудовуються через протиставлення. Соцреалізм служить негативним мірилом для інших мистецьких явищ (авангард, шістдесятництво, модерністична та культурно-консервативна традиція), які на його тлі легітимізуються, отримують більшої значущості.
Соцреалізм, отримуючи статус алібі для інших мистецьких явищ, сам по собі випадає з генеалогії власної інтерпретації, нездатний до внутрішнього запитування. На семінарі ми через практичні завдання та дискусії загостримо можливі форми запитування репрезентаційних норм соцреалізму, виявляючи його протиріччя, закономірності й структури, та їхню тяглість в сьогоднішніх кураторських практиках.
Ми виходимо із переконання, що музейні зібрання є відбиттям кураторських практик, які стоять за підвалинами їх формування. Ці практики обумовлені соціокультурними та інституційними конвенціями певного історичного періоду. Отже, протягом семінару, спробуємо віднайти способи прочитувати як і для чого виникали певні зібрання і про що мовчать прогалини в них.
Семінар є частиною програми «Передмова. Соціальні та естетичні сподівання критичного мистецтва», яка реалізується організацією Метод фонд у партнерстві зі Національним художнім музеєм України за фінансової підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства зовнішніх справ ФРН.
Лекція Ігора Мокану «Скільки соціалістичних реалізмів для сучасної кураторської культури? Румунський контекст»
28 березня, о 17:00, Національний художній музей України (вул. Грушевського 2, Київ)
Ігор Мокану (Igor Mocanu) – аспірант відділу історії мистецтв Національного університету мистецтв в Бухаресті / UNARTE, з темою дисертації «Політичний авангард. Інше обличчя румунського авангарду в громадських, політичних і економічних документах», під науковим керівництвом професора Руксандра Деметреску (Ruxandra Demetrescu). Автор критичних текстів в місцевих газетахта журналах, таких як Revista ARTA і Idea art + society. Куратор кількох виставок сучасного та актуального мистецтва,а також мистецтва перформансу. На сьогодні є редактором Revista ARTA і керівником відділу досліджень Національного центру сучасного танцю в Бухаресті.
Лекція проходитиме англійською, з перекладом на українську.
Більше про семінар «Соцреалізм. Здаватися іншим» >>
Додаткова інформація: Лекція відбудеться за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства зовнішніх справ ФРН в рамках семінару «Соцреалізм. Здаватися іншим», який є частиною проекту «ПЕРЕДМОВА», організованого «Метод фондом.
«Передмова» – тривалий дослідницько-мистецький та освітній проект «Метод фонду» з критичного (пере)осмислення і прояснення ключових понять культурного і політичного поля. Детальніше про проект: sites.google.com/site/methodfund/founders/peredmova
Дискусія "Скільки практик сучасного мистецтва для руїн музею?"
Національний художній музей України та Метод Фонд запрошують на розмову про історію та підстави взаємодії сучасного мистецтва та музейних інституцій. Запрошені художники, куратори та мистецтвознавці спробують узагальнити свій досвід діяльності в музейному полі, дискутуючи зі співробітницями та співробітниками музеїв.
31 березня, п'ятниця, 2017, 17.00, Національний художній музей України (вул. М. Грушевського, 6, Київ)
Учасниці та учасники дискусії: Оксана Баршинова, Микола Рідний, Нікіта Кадан, Євгенія Моляр та Володимир Воротньов, Юрій Кручак, Денис Панкратов, Ярослав Футимський, представники музеїв з восьми областей України. Модератор – Ларіон Лозовий.
«Перші згадки про інтервенції сучасного мистецтва в музейне поле датуються раннім періодом незалежності України. Вони від початку мали інтердисциплінарний характер – суб’єктами взаємодії та критики ставали не лише художні, але й історичні, краєзнавчі, літературно-меморіальні музеї. Хоча ця діяльність не виділилася в якийсь художній напрям чи сталу тенденцію, прикладів взаємодії більшало, а її глибина зростала. Зокрема – через проникнення ряду західних моделей художньої та кураторської діяльності. Останні були відповіддю на кризу європейського музею, котрий, починаючи із середини ХХ ст. відчував брак легітимності й необхідність деколонізаційних перетворень. «Історіографічний поворот» у сучасному мистецтві – підвищена увага художників до практик архівування та музейного представлення, а також проблематики історичної пам’яті – став спробою реабілітації/реапропріації західного музею.
В українських умовах художникам довелося мати справу з дещо відмінним суб’єктом. Ним є «пострадянський музей» – утворення, що існує в стані перманентної інфраструктурної та ідентитарної кризи. Криза ідентичності є наслідком радянського музейного проекту, чиї риси були успадковані українськими музеями в майже незмінному вигляді. Використання музею в якості ретранслятора державної ідеології та засобу формування політичної лояльності громадян залишається панівною практикою. Інфраструктурна криза – наслідком багаторічної нестачі базових ресурсів і віднедавна – загрози фізичного руйнування через військову агресію. Вимоги фінансової автономізації та надання пріоритету популярно-просвітницькій діяльності, що їх уряд висуває закладам культури, створюють додаткове напруження в музейному полі. Втім, важко заперечити, що з економічного боку пострадянський музей залишається рудиментом, складно пристосовним до ринкових умов.
Такий стан музейництва контрастує з положенням художника та куратора сучасного мистецтва. Останні опиняються в авангарді культурних індустрій, отримуючи не лише безпрецедентний обсяг суспільної уваги, але й, усе частіше, доступ до перерозподілу економічних благ. За умови належної професіоналізації й бажання долучитись до менеджерської діяльності їм нескладно опанувати канали грантування та субгрантування – в країні, де економіка та культурний сектор традиційно залежать від зовнішньої фінансової допомоги. Музей зі свого боку все рідше виступає активним агентом культурної політики, переважно реагуючи на ініціативи, що надходять іззовні. Інституції, що колись формувала свідомість та світогляд, стає все важче виконувати базові функції збереження матеріальних фондів і неперервності наукової роботи. Відтак, історичне співвідношення музею та художника як носіїв позиції привілейованої й слабкої відповідно перестає бути чинним».
2016
Про виставку "Захоплення. Ситуація" читайте у матеріалах
Ларіона Лозового >> та Павла Хайло >> на новому
інтернет ресурсі про мистецтво, літературу, політику PROSTORY
Документацію по виставці "Захоплення. Ситуація"
можна тепер побачити у журналі виставки Курсу мистецтва, 2016
UA >>
25 грудня з 16:00 до 19:00 на Сошенко 33, майстерня 3, Київ відбулася презентація діяльності Метод фонду за 2016 рік у неформальній зустрічі-знайомстві.
- 16:00 – на зустрічі можна буде ознайомитися з програмами Метод фонду та планами на наступний рік.
- 17:30 – відбудеться показ документального фільму «Натюрморт». Фільм показує як учасники семінару «Розчарування речі» ставили натюрморт.
Презентують: Катерина Бадянова, Лада Наконечна, Денис Панкратов.
Метод фонд запрошує художників, культурних працівників, студентів мистецьких вузів і усіх зацікавлених провести неділю разом.
Захоплення. Ситуація
06.-24.07.2016, Воздвиженська 32, Київ
Виставка освітньої програми «Простір уваги» ініційованої галереєю Vozdvizhenka Arts House cпільно з Метод фондом. >>
«Атлас модерності. Мистецька колекція XX і XXI ст.»
публічна презентація виставки
доповідачка: Йоанна Соколовська*
2 березня, о 19:00 у приміщенні Національного центру театрального мистецтва ім. Л. Курбаса (вул. Володимирська, 23-в, Київ) відбудеться публічна презентація виставки
«Атлас модерності. Мистецька колекція XX і XXI ст.», що проходила у 2015 р. в Музеї мистецтва в м. Лодзь, Польща.
Про виставку розповідатиме кураторка музею Йоанна Соколовська.
«Атлас модерності. Мистецька колекція XX і XXI ст.» – виставка, в основі якої колекція Музею мистецтва в Лодзі – одного з найстаріших музеїв сучасного мистецтва в Європі, заснованого на базі авангардної міжнародної колекції мистецтва модерну, зібраної групою «a.r.» Тимчасовий показ музейної колекції був спробою побудувати розповідь про добу модерності з погляду сучасності.
Виставка, досліджувала проблеми, які зазвичай пов’язують із тим, що є модерним, а саме: капітал, місто, прогрес, емансипація, автономія, експеримент, революція.
Виставка мала на меті, критикуючи та ставлячи під сумнів, проаналізувати ці ідеологічно заряжені та узагальнені поняття, виокремити їхні смисли та оживити їх за допомогою ідіосинкратичних діалектів модерністичного мистецтва і сучасності. Таким чином, критичний погляд постає як умова емансипації, яка так і залишилася незавершеним проектом модерності. Структура виставки задумувалася як колаж творів мистецтва різних періодів, який показує естетичні та мистецькі позиції, що зорганізовані довкола вибраних понять. Спираючись на «Атлас Мнемозіни» Абі Варбурга, такий монтаж стає критичним інструментом дослідження колективної пам’яті модерності.
Мова презентації польська, з перекладом на українську.
Презентація відбудеться за підтримки Польського Інституту в Києві в рамках семінару «Монумент сестринству / Monument to Sisterhood»», який є частиною проекту «ПЕРЕДМОВА»**, організованого «Метод фондом***.
* Йоанна Соколовська, кураторка Художнього музею в місті Лодзь, Польща.
Основне дослідницьке і кураторське зацікавлення полягає в картографуванні матеріальних умов суспільства засобами мистецтва, а також у виробництві моделей нових, не-відчужених форм життя.
** Проект «ПЕРЕДМОВА» – тривалий дослідницько-мистецький проект з критичного (пере)осмислення і прояснення ключових понять культурного і політичного поля. Детальніше про проект за посиланням: https://sites.google.com/site/methodfund/founders/peredmova
*** «Метод фонд» – незалежна, некомерційна організація, метою діяльності якої є підтримка і розвиток сучасного мистецтва та культури в Україні шляхом ініціації наукових, освітніх та виставкових проектів. Детальніше про «Метод фонд» за посиланням : https://sites.google.com/site/methodfund/metod-fond-method-fund
Контактна адреса організаторів: methodfund@gmail.com
Лекція та семінар відбулись за підтримки Польського інституту в Києві.
Метод Фонд та Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні запрошують на лекцію «Соцреалізм, комуністичний ідеал та фігури антирадянської свідомості» з історикинею мистецтва Анжелою Арутунян
25 травня о 17:00
Національний художній музей України
вул. М. Грушевського, 6, Київ
Подія відбувається у межах публічної програми тривалого дослідницько-мистецького проекту Метод Фонду «Соціалістичний реалізм: здаватися іншим» (2017-2018), яка розглядає тяглість і трансформації радянської системи художнього виробництва, репрезентації та мистецької освіти, а також різні способи осмислення соціалістичного реалізму в дослідницьких і кураторських практиках пострадянських країн.
“Соцреалізм був визнаний за офіційну доктрину в Радянському Союзі в 1934 році та з тих пір визначав набір ідеологічних і змістотвірних імперативів у сфері культури. При цьому художня теорія соцреалізму сприймала ідеал так, що його неможливо звести до соціальних і економічних детермінант і так само неможливо повністю підпорядкувати політичним імперативам теперішнього. У цій лекції я доводжу, що художня теорія соцреалізму підтримувала комуністичний ідеал через ідеал естетичний, який іще потребує своєї історичної актуалізації. У такий спосіб соцреалізм показував комунізм горизонтом майбуття. Детальне історичне й теоретичне вивчення художньої теорії соцреалізму наражається на його пізніший подвійний характер: він існував у межах політичної й ідеологічної логіки сталінізму та водночас боровся із нею. Повне ототожнення художньою теорією соцреалізму комуністичного ідеалу з традиціями сталінізму розв’язує питання і естетичного, і політичного горизонтів сьогоднішнього переосмислення комунізму в умовах постсоціалізму. Ця сучасна постановка проблеми тягнеться від неофіційних і напівофіційних мистецьких практик в СРСР протягом 1980-х, де образом розпаду комуністичного ідеалу стали зомбі чи ходячі мерці. В художніх практиках вірменського культурного руху “Третій поверх”, так само і у творчості режисерів-некрореалістів із Санкт-Петербурга, цей образ став головним означником антирадянської свідомості та й загалом протидією комуністичному проекту” (А. Арутунян).
Анжела Арутунян – доцентка кафедри образотворчого мистецтва та історії мистецтва в Американському університеті Бейрута, Ліван. Редакторка видання ARTMargins (MIT Press). Сфери наукових інтересів: естетика та політика, мистецтво й автономія, постсоціалістичне мистецтво, сучасне мистецтво Середнього Сходу, марксистська естетика.
18 - 26 січня 2016
МУЗЕЙ.ПІДВАЛИНИ
Відкриття виставки художньо - дослідницького проекту “Музей. Підвалини”
26.01.2016, вівторок, з 16:00 до 18:00.
Хмельницький обласний художній музей.
Історія становлення фондів та позіціонуванння Хмельницького обласного художнього музею.
Історія художнього твору, що потрапляє до колекції художнього музею.
Мова музею - експлікація, опис постійної експозиції музею. Контекст і тяглість цієї мови.
Як музей розуміє та репрезентує художній твір.
Можливості інтерпретації музейної експозиції.
Співробітниці(ки) музею та їхній робочій простір.
Екскурсія експозією виставки, відбудеться о 16:45.
Проект «Музей. Підвалини» – мистецьке дослідження, в якому пропонується зосередитися на декількох засадничих модусах діяльності Хмельницького обласного художнього музею, а сам: історія утворення й становлення ХОХМ, специфіка праці та трудові відносини усередині музею, особливості перебування в ньому мистецтва і твору мистецтва й таким чином почати розмову щодо актуальних соціальних і культурних функцій музею взагалі.
Усі заходи відбуватимуться у підвальному приміщенні Хмельницького обласного художнього музею, що знаходиться за адресою вул. Проскурівська, 47.
Учасники: Ларіон Лозовий, Антон Лапов, Катерина Бадянова, Аніта Немет, Аня Азаренко, студенти спеціальності культурологія Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
Куратор - Денис Панкратов
Організатори проекту – МЕТОД ФОНД та Хмельницький обласний художній музей.
Програма:
18.01 – у понеділок, о 16:00, відбудеться презентація онлайн-каталогу документацій та рефлексій художнього проекту «Розчарування речі», що проходив в серпні минулого року у стінах ХОХМ.
19.01 – у вівторок, о 16:00, відбудеться зустріч із художньою та дослідницькою групою «Лабораторія критичного архівування». В рамках зустрічі відбудеться коротка теоретична презентація про функції музею «Навіщо музей?» від Ларіона Лозового та Антона Лапова.
20.01 – у середу, о 16:00, відбудеться лекція «Музей – можливість критичної історіографії», лекторка – теоретикиня мистецтва Катерина Бадянова.
26.01 – у вівторок, о 16:00, відбудеться відкриття виставки «Музей. Підвалини»
Протягом роботи виставки плануються авторські та кураторські екскурсії
Method Fund at exhibition
UNDISCIPLINARY LEARNING. Remapping The Aesthetics of Resistance
22 Sep 2016 - 19 Nov 2016
Curated by Janine Halka, Suza Husse, Julia Lazarus
Partisipants: Luis Berríos-Negrón, Ha Za Vu Zu, Naomi Hennig, Stine Marie Jacobsen, Vladan Jeremić & Rena Raedle & Ina Wudtke, Frida Klingberg, Ins A Kromminga & Jannik Franzen, KUNCI Cultural Studies Center, Julia Lazarus, Achim Lengerer, Method Fund, Gabriel Rossell Santillán, RYBN.ORG, Lerato Shadi, Andreas Wutz , Scenography: Luis Berríos-Negrón
22. September,19 h Opening
Проскуровская 47, Хмельницький
23 вересня, 17:00 в Хмельницькому обласному художньому музеї відбудеться презентація публікації «Передмова» Метод фонду
«...Отже, ми можемо стверджувати, що є певна дистанція між реальними мистецькими практиками і тим, як мистецтвознавство може підводити їх під свої категорії. Ми почали відкривати для себе певні приписи, що супроводжували нас до практикування семінарів, – підозра до слів, вживаних в узвичаєному міркуванні про мистецтво, ставала дедалі конкретнішою…».
Це фрагмент листа учасникам і учасницям серії мистецьких й дослідницьких семінарів у межах проекту «Передмова»*, організованого Метод Фондом** у 2016–2017 роках. Лист запрошував долучитися до «зіставлення наших інтересів, знахідок і досвідів» і підготувати до публікації тексти й художні роботи, що формувалися протягом семінарів.
У публікації «Передмови» містяться матеріали, що звертаються до періоду формування дискурсів і практик «сучасного мистецтва» в Україні, проблематизують сучасну інституційну систему мистецтва та формулюють певні методи критичних мистецьких практик. Також публікуються й фрагменти документацій деяких із семінарів.
Частина опублікованих у «Передмові» матеріалів стосується проектів, що проходили у Хмельницькому обласному художньому музеї – «Музей. Підвалини» (2016 р.)*** та «Хліб. Соціалістичний реалізм» (2017 р.)****. Це тексти, документації та художні роботи, що продовжують напрацювання учасниць та учасників цих проектів.
___
*«ПЕРЕДМОВА» – тривалий дослідницько-мистецький та освітній проект Метод Фонду з критичного (пере)осмислення і прояснення ключових понять культурного і політичного поля. Деталі за лінком
- sites.google.com/site/methodfund/founders/peredmova
** Метод Фонд – незалежна, некомерційна організація, метою діяльності якої є підтримка і розвиток сучасного мистецтва та культури в Україні шляхом ініціації наукових, освітніх та виставкових проектів. Деталі за лінком - sites.google.com/site/methodfund/founders-1
*** про "Музей. Підвалини." -
sites.google.com/site/methodfund/founders/muzej-pidvalini
**** про "Хліб. Соціалістичний реалізм."
- sites.google.com/site/methodfund/founders/peredmova/hlib-socialisticnij-realizm
о 15:00 Презентація проєкту Creating Ruin. Дослідження як критична мистецька форма (Катерина Бадянова, Ольга Кублі / Метод Фонд, Київ)
Reading International
Презентація та обговорення із Сюзанною Клаузен, професоркою образотворчого мистецтва в Університеті Редінга, Великобританія
25 липня, 18:00
Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури
Київ, Вознесенський узвіз, 20, аудиторія 123, кафедра графіки (перший поверх, праве крило)
Сюзанна Клаузен – художниця, кураторка і педагогиня, професорка образотворчого мистецтва в Університеті Редінга, художньої школи в лондонській периферії. Під час зустрічі вона презентує свій кураторський проект Reading International, метою якого є створення лімінального простору між художніми школами, регіональними мистецькими спільнотами та міжнародною мережею сучасного мистецтва.
Проект досліджує можливості існування мистецької школи в університеті як публічного майданчика, що відкриває своє життя поза академічною спільнотою, запрошуючи художників та художниць реагувати на специфічні соціально-історичні рамки, запропоновані художньою школою та містом. Чи може мистецька школа стати каталізатором для створення спекулятивного простору мислення, стирання ієрархічних поділів між освітнім середовищем та громадськістю? Як можна створити простір, менш відірваний від професійної спільноти, – динамічний культурний простір у локальному середовищі, створюваний художниками у співпраці зі студентством та громадськістю?
Після презентації відбудеться обговорення.
Сюзанна Клаузен приїхала в Київ на запрошення Метод Фонду та за підтримки Британської Ради й програми Cultural Bridges.
Method Fund у співпраці з Susanne Clausen та Reading International запустив у 2018 році проект Creatingruin.net
Дискусія «Теоретизуючи руїни: Інституційні архіви»
НАМУ, вул. Михайла Грушевського, 6, м. Київ
14 червня, 17:00
У межах семінару «Creating Ruin: Теоретизуючи руїни» Метод Фонд запрошує до дискусії «Теоретизуючи руїни: Інституційні архіви» – розмови з інституціями, залученими в процеси історизації, про принципи архівації та їхню роль у формуванні наративу про сучасне мистецтво в Україні.
Яка швидкість архіву? Активізація дослідницьких проєктів останніх років демонструє прискорення та прагнення заповнити численні лакуни в історії сучасного мистецтва України. Стрімке пакування процесів і явищ в окремі наративи (які не так конфліктують, як не помічають один одного) можна інтерпретувати як бажання наздогнати – нормалізувати українське мистецтво заради його демонстрації. Така інтерпретація може бути хибною, проте вона виникає із самої ситуації, де залишаються непроговореними принципи, на яких базуються такі проєкти, їхні методи діяльності, стратегії розвитку та цілі. Державні, приватні та самоорганізовані ініціативи мають різну оптику, можливості та гучність голосу, але їхня діяльність уже сьогодні фіксує певні (часто однозначні) інтерпретації минулого, що безпосередньо впливає на поле сучасного мистецтва. Як цей вплив рефлексується самими дослідниками/-цями? Як узагалі такі ініціативи бачать себе серед інших акторів?
Метод Фонд запросив до дискусії дослідницькі ініціативи та митців, що працюють із проблематикою історизації мистецтва та політиками архіву. Ми запитали «як інституції співвідносять свою діяльність із полем сучасного мистецтва в Україні?» та пропонуємо поговорити про те, як, ким та якою створюється історія сучасного мистецтва.
Учасниці та учасники події:
Оксана Баршинова - історикиня та кураторка, завідувачка відділу мистецтва ХХ-ХХI століть НАМУ
Лізавета Герман, Марія Ланько - кураторки, засновниці Відкритого архіву
Микита Кадан - художник, член групи Р.Е.П. та кураторського об‘єднання Худрада
Ларіон Лозовий - художник та незалежний дослідник
Ксенія Малих - мистецтвознавиця, керівниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre
Лада Наконечна - художниця, учасниця групи Р.Е.П. та кураторського об‘єднання Худрада, співзасновниця Метод Фонду
Яніна Пруденко - кураторка Відкритого архіву українського медіаарту
Антон Усанов - куратор галереї Art Jump
Катерина Яковленко - співробітниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre, журналістка
Модератор: Павло Хайло – художник, дослідник
Вхід вільний
Реєстрація за лінком:
Creating Ruin – проєкт Метод Фонду, який був запущений у співпраці з Reading International у 2018 році.
У цьому проєкті Метод Фонд збирає на постійній основі колекцію робіт художників/-ць, дослідників/-ць для яких архів є критичною мистецькою формою.
Семінар «Creating Ruin: Теоретизуючи руїни» має на меті об’єднати дослідників/-ць та художників/-ць,
зацікавлених в обговоренні політичних та естетичних підходів до теоретизації пам’яті та історії країн Східної та Центральної Європи, зокрема в Україні.
Семінар відбувається за підтримки Програми ґрантів Harald Binder Cultural Enterprises (www.hbce.com.ua)
«ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ЦЕНЗУРИ»: краудфандингова кампанія
Метод Фонд ініціює краудфандингову кампанію на підтримку судового процесу щодо визнання цензури, на визначення поняття цензури та освітню програму з правової обізнаності творчих працівників.
Ми пропонуємо громадськості долучитися до цієї краудфандингової кампанії.
Семінар Creating Ruin: Теоретизуючи руїни / open call
Метод Фонд запрошує дослідників/-ць і художників/-ць взяти участь у семінарі «Creating Ruin: Теоретизуючи руїни», що передбачає створення теоретичних есе, художніх творів та архівів для наступної онлайн-публікації creatingruin.net.
Семінар «Creating Ruin: Теоретизуючи руїни» має на меті об’єднати дослідників/-ць та художників/-ць, зацікавлених в обговоренні політичних та естетичних підходів до теоретизації пам’яті та історії країн Східної та Центральної Європи, зокрема в Україні.
Creating Ruin – колекція робіт художників/-ць та дослідників/-ць, зосереджених на питаннях минулого, які виявляють себе в ситуації руїни культурної пам’яті. Creating Ruin – зібрання автентичного та симульованого матеріалу, яке водночас є рефлексією над способами збирання й прочитування культурних архівів. Creating Ruin налаштовує на дискусію щодо зв’язку творчої дії та насилля – одночасності реконструкції та конструювання минулого і теперішнього.
Заявку можна подати до 04 березня 2019 року. До розгляду приймаються пропозиції теоретичних есе (тези), художніх робіт та архівів (опис ідеї, ескізи), які мають бути створеними саме для наступного онлайн-випуску Creating Ruin, враховувати формат показу/розміщення онлайн, відповідати меті проекту та бути реалістичними щодо втілення.
Календар проекту:
Фінальна дата подачі заявки – 04 березня, включно
Повідомлення про результати open call – 11 березня
Зустріч семінару в Києві – 14-15 червня
Публікація матеріалів – 25 жовтня
Організатори забезпечують авторський гонорар у розмірі 4500 грн, учасникам/-цям з інших міст України відшкодовують витрати на проїзд та, за потреби, проживання під час зустрічі семінару 14-15 червня 2019 р. Відбір учасників/-ць буде проводити кураторська команда проекту.
Для участі в семінарі «Теоретизуючи руїни» потрібно надіслати нам на скриньку methodfund@gmail.com резюме, тези дослідницької пропозиції або опис художньої роботи, архіву у форматі .docs та заповнити заявку за посиланням: https://goo.gl/forms/o2vSzwhsPNNmIHMw2.
Із запитаннями звертайтеся за адресою: methodfund@gmail.com
Веб-публікація Creating Ruin запущена у 2018 році у співпраці з Reading International та його програмною кураторкою Сюзанною Клаузен.
Дизайн сайту Лозани Росенової.
Проект відбувається за підтримки Програми ґрантів Harald Binder Cultural Enterprises (www.hbce.com.ua).
Курс мистецтва Метод фонду відкриває набір на програму 2017 року «Академія. Підвалини».
«Академія. Підвалини» мистецько-дослідницька програма, Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА), Київ, 2017.
Протягом двох семестрів учасники програми будуть здійснювати практичне дослідження контексту, який визначає функціонування закладів мистецької освіти в Україні та принципів мистецької освіти як такої: дивитися чим живе НАОМА, яким є її сьогодення та історія, приділяти увагу організаційним структурам, навчальним, творчим, економічним відносинам всередині закладу.
Зустрічі базуватимуться на опробуванні та пошуку принципів мистецького дослідження, а також на дії художника в публічному просторі.
«Академія. Підвалини» продовжує напрацьовані на «Просторі уваги»* художні тактики повторення, захоплення, радикальної контекстуалізації.
В рамках освітньої програми «Академія. Підвалини» будуть проходити зустрічі дискурсивної групи «За текстом» (http://aftertext.wordpress.com/)
Формат програми: дискусії, семінари, експериментальні мистецькі практики.
Програма «Академія. Підвалини» розрахована на студентів мистецьких освітніх закладів та художників. Від учасників очікується інтерес до роботи із запропонованою темою, відкритість до принципів експериментальної освіти, а також відвідування зустрічей.
Структура програми: 2 семестри – (весняний та осінній) по 3 місяці. 1-2 рази на тиждень: будній день (вечір/2,5 год.), приміщення НАОМА; неділя (5 год.), творчі майстерні НАОМА, Сошенко 33. Початок занять - березень 2017 р.
Стейтмент кураторок Катерини Бадянової та Лади Наконечної >>
Катерина Бадянова – мистецтвознавиця. Учасниця кураторського об’єднання Худрада www.hudrada.tumblr.com. Співзасновниця «Метод фонду», Київ.
Лада Наконечна – художниця, учасниця групи Р.E.П., співзасновниця й учасниця кураторської групи «Худрада». Співзасновниця «Метод фонду», співредакторка видання «Простори», Київ. http://www.ladanakonechna.com/
Курс мистецтва – освітній проект «Метод фонду», існує з 2012 р. Позиціонується як кураторський проект з дослідження сучасної мистецької освіти. Курс мистецтва є некомерційною освітньою програмою, що, засновуючись на досліджені й експериментальній практиці, пропонує шукати принципи сучасного мистецтва.
У 2016 р. «Метод фонд» організував мистецьке дослідження в Хмельницькому обласному художньому музеї «Музей. Підвалини» (куратор Денис Панкратов) та провів серію семінарів з критичного переосмислення і прояснення ключових понять культурного та політичного поля «Передмова».
*«Простір уваги» - освітня програма ініційована галереєю Vozdvizhenka Arts House cпільно з «Метод фондом» у 2016 р. Журнал виставки «Простору уваги»: «Захоплення. Ситуація» >>
2016
Програмами Метод фонду за 2016 рік
1. Основною для Метод фонду у 2016 році стала «Передмова» – тривала дослідницько-мистецька та освітня програма з критичного пере/осмислення і прояснення ключових понять культурного і політичного поля. В рамках «Передмови» було проведено семінари:
- «Монумент сестринству» з кураторкою Йоанною Соколовською (Польща), за підтримки Польського інституту.
- «Розчарування речі» з куратором Денисом Панкратовим.
- «Припис», за сприяння бібліотеки НАОМА.
- «Інституційні вихідні» з художницею та кураторкою Інгою Цімпріх (Німеччина), за підтримки Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні.
- «Німі свідки», що відбувся у Національному музеї Т. Шевченка паралельно з виставкою Євгенії Бєлорусець «Перемоги переможених». Гостею семінару стала кураторка з Берліну Беттіна Кляйн / за підтримки Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні.
- «Хліб. Соціалістичний реалізм», що відбувся у Хмельницькому обласному художньому музеї та завершився однойменною виставкою, за підтримки Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні.
- «Практики залежності», семінар Метод фонду, що відбувся в рамках виставки «Ступінь залежності» (куратори «Відкрита група»), у BWA Awangarda у Вроцлаві, Польща.
2. За результатами діяльності Метод фонду готується видання за підтримки Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні.
3. Також Метод фонд спільно з галереєю Vozdvizhenka Arts House провели експериментальний освітній курс «Простір уваги» для художників та випускників художніх освітніх закладів. Метод фонд планує продовження освітнього напрямку своєї діяльності у оновленому форматі.
«Практики залежності» – мистецький семінар ініційований «Метод фондом» в рамках виставки «Ступінь залежності», Вроцлав, Польща
20 - 22 вересня
BWA Wroclaw - Gallery of Contemporary Art
32 Wita Stwosza str., Wroclaw
Учасниці/ки ситуативного, але штучно створеного колективу протягом трьох днів займатимуться випробуванням принципів колективності, методів винесення рішень, практикованих всередині спільнот. Наголос буде зроблено на проявленні моментів незгоди, конфлікту, насилля взаємодії в колективних практиках.
Робота в ситуативному колективі відбуватиметься через проблематизацію локальної історичної і професійної реальності мистецьких спільнот в Україні. Робоча група «Метод фонду» кидає виклик цим спільнотам – пропонує дійти згоди і маніфестувати спільне висловлювання: уявімо, що ми тут усі разом представляємо українське сучасне мистецтво.
«Хліб. Соціалістичний реалізм»
14 - 17 вересня
Хмельницький обласний художній музей
З 14 по 17 вересня у Хмельницькому обласному художньому музеї відбудеться виставка в рамках художнього та дослідницького семінару «Хліб. Соціалістичний реалізм».
Метою семінару є пошук способів критичної інтерпретації та репрезентації соцреалізму як естетичного й культурного явища радянської доби в сучасному музеї.
Відмовляючись від позаісторичної та описової оптики пострадянського художнього музею, учасникам/цям семінару пропонується звернутись до специфіки історичної ситуації становлення і тривалості соцреалізму: теоретичної полеміки між модерністичною й реалістичною естетиками 1930-х років, відносин професійних художніх спільнот із радянською владою у 1920-30-х роках, внутрішньопрофесійної боротьби та кінцевої централізації мистецьких процесів, яка осіла структурними приписами сьогоднішньої культури.
В пошуку форм репрезентації учасникам/цям семінару було запропоновано фокусуватись лише на одній роботі, розглядаючи специфічний процес її створення та подальшого функціонування у радянській культурі.
Мова йде про картину Тетяни Яблонської «Хліб», що у 1949 році здобула сталінську премію. Картина була задумана під час художньої практики у селі Летава Чемеровецького району Хмельницької області куди художниця – тоді викладачка живопису в Київському художньому училищі – поїхала влітку 1948 року разом зі своїми учнями.
Сьогодні картина «Хліб» експонується в Москві, в Третьяковській галереї.
У семінарі беруть участь художники/ці, теоретики/ні мистецтва, реставратори/ки з Києва та Хмельницького.
Додаткова інформація: Семінар відбудеться в рамках серії семінарів «Політичність і парадокси критичного мистецтва. Форми дії та репрезентації» проекту «ПЕРЕДМОВА» за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург.
«Німі свідки» - чотириденний практичний семінар
Зустрічі проходитимуть 25-28 серпня 2016, за адресою бульвар Шевченка, 12, Національний музей Тараса Шевченка, Київ.
Семінар відбувається паралельно з виставкою Євгенії Бєлорусець «Перемоги переможених»*
Витягнута з реальності річ або фотографічне зображення як «запис» і реєстрація події є конфліктними завдяки їхній показній автентичності, претензії на достовірність.
Фотографія є фрагментом світу в рамці об’єктива, висмикнута річ є уламком реальності, що іще шукає способу репрезентації. Одночасно фотографія є «записом» вибору, суб’єктивного судження про цю реальність, отже може бути надійним свідком. Проте чи можемо ми повністю контролювати власний спосіб фотографування? Захоплені й вражені цими уламками, ми стаємо неуважними щодо їхньої рецепції. Як зі свого боку захопити той образ реальності, про яку вони свідчать?
З іншого боку, значення цим матеріалам надаються у їхній подальшій циркуляції в репрезентаціїних каналах (змі, музеї, видавництва тощо). Репрезентаційні канали здебільшого зраджують – принцип добору матеріалів та зміна їхньої інтерпретації позначена війною між панівними версіями пам’яті.
Аналізуючи різні типи виставок та видань, що мають на меті презентувати події в Україні, ми будемо працювати із матеріалами, вибір яких був зумовленим або які вже потрапили в репрезентаційні канали. Як зміна контексту оформлює сприйняття певного образу і його інтерпретацію? Через які процедури можливо звільнити ці свідчення від приписаного репрезентаційними каналами значення й повернути в актуальні відносини? Як ці «німі свідки» у статусі об’єктів мистецтва стають дієвими опосередкуваннями невидимого (наших досвідів і дій), як починають говорити про ухвалені судження, висновки й інтерпретації? Чи за ними залишається порожнеча мовчання?
Додаткова інформація: Семінар «Німі свідки» відбудеться в рамках серії семінарів «Політичність і парадокси критичного мистецтва. Форми дії та репрезентації» проекту «ПЕРЕДМОВА» за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург та Міністерства іноземних справ Німеччини.
Серія семінарів «Політичність і парадокси критичного мистецтва. Форми дії та репрезентації». Сьогодні, коли в Україні на державному рівні від культури вимагають сприяти розвитку національної свідомості, а сама культура визначається як галузь з виробництва національного культурного продукту, постає питання спроможності художника критично усвідомлювати відведену йому владою роль і потреби не лише опиратись ідеологічному запиту, але й формувати стратегії критичного мислення, альтернативні дії та форми репрезентації.
Учасники серії семінарів будуть досліджувати форми репрезентації та способи дії в суспільно-політичному просторі. Продовженням аналітичної роботи буде практична частина зі створення та випробовування форм персонального та колективного опору спробам використання мистецтва владними структурами.
*«Перемоги переможених», виставка Є. Бєлорусець
18 серпня – 4 вересня 2016 року
Національний музей Тараса Шевченка, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 12
«Припис» – семінар в рамках проекту «ПЕРЕДМОВА»
Зустрічі семінару проходитимуть 06 червня*, 17–19 червня.
Сумнів в приписах турбує і прагне прояснення понятійного мистецтвознавчого лексикону, методів і уявлень, що стоять за ними.
Наш інтерес спричинений спостереженням до того, як «спеціалізована» мова застосовується в українських виданнях про мистецтво в період від кінця 1980-х до сьогодні. Процес формування та розвитку інституцій легітимації мистецьких практик в українському мистецтві набував дещо специфічних рис. Сучасні коментатори мистецтва розробляють свій лексикон на руїнах методів радянського мистецтвознавства, або через повторюваність певних моделей на формальному рівні, або вводячи в обіг нові теоретичні ідеї та концепції похапцем і безконтрольно. Це призводить не лише до термінологічної плутанини в мистецькому дискурсі й втрати довіри до критичної практики, але й ширше – до втрати здатності визначати теперішнє.
Учасникам/цям буде запропоновано шукати слова і мовні звороти, поняття і критичні висловлювання, що вже наявні й циркулюють в наукових й інформативних статтях, вступних текстах до мистецьких видань і виставок, їхніх назвах і змісту. Які поняття і аргументації потребують (пере)осмислення/прояснення, які підлягають оспорюванню, а про які необхідно турбуватися, щоб запобігти їхньому застиганню?
Формально семінар матиме вигляд інвентаризації понять які будемо аналізувати в їхньому відношенні до історичних і культурних змін як у локальному, так і глобальному контекстах. Через співставлення мовних виразів, слів і понять в цих текстах розглянемо спадковість та трансформацію в їхніх означеннях. Спостерігаючи за змінами в інтерпретаціях понять, зіставляючи їхні суперечливі значення, досліджуючи специфічні зв’язки між ними, спробуємо прояснити як вони презентують та організують зміни і вектори у боротьбі за мову і за панівні тлумачення у історичному і культурному полі.
Понятійне «поле» (мапа), що виникне під час аналізу/зіставлення знайденого матеріалу буде слугувати основою для подальшої дискусії про критику мистецтва, а також місцем для вправ у пошуку адекватних способів і моделей опису і мислення про мистецькі практики.
*06 червня – відбір матеріалів і обговорення можливих методів роботи із ними.
Чотириденний семінар «Інституційні вихідні» з художницею та кураторкою Інгою Цімпріх (Німеччина).
Заявки приймаються до 08 травня 2016 р. включно.
Зустрічі проходитимуть 13-16 травня, щодня з 15:00 до 20:00
/ адреса вул. Володимирська 23-в. / Національний Центр театрального мистецтва ім. Л.Курбаса, Київ.
Несподівано всі почали цікавитись створенням інституцій. Проте як інституції функціонують? Може, варто виходити пікетувати їх, вимагаючи доступу всередину? І тоді – з яким гаслом? Чи можливо змінити інституції зсередини? Чи вони вже всередині нас самих, і тільки там ми й можемо намагатися їх змінювати? - Інга Цімпріх
Упродовж «Інституційних вихідних» учасники семінару виконуватимуть практичні завдання, через які спробують виявити моменти інституційності, дослідити і випробувати їх.
Семінар дасть можливість розібратися, які елементи формують інституцію і як вони взаємодіють між собою; планується застосувати критичний і феміністичний погляди на інституцію. Через практичну роботу в групах буде вироблено певні інституційні моделі.
Для участі у семінарі не обов’язково бути обізнаними про діяльність мистецьких інституцій чи інституційну критику. Проте вітається будь-який досвід у цій сфері, включно із поганим.
Якщо на час семінару Вам потрібна допомога, наприклад, догляд за дітьми, просимо зв’язатися з організаторками.
Робочі мови семінару - англійська (з перекладом), українська, російська.
Участь у семінарі безкоштовна. Щоб стати учасником потрібно до 08 травня 2016 р. включно заповнити аплікаційну форму:http://goo.gl/forms/5gkMHMfz3I
Координаторки семінару: Катерина Бадянова, Лада Наконечна, methodfund@gmail.com
Додаткова інформація:
Семінар «Інституційні вихідні» відбудеться в рамках серії семінарів «Політичність і парадокси критичного мистецтва. Форми дії та репрезентації» проекту «ПЕРЕДМОВА» за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург.
Серія семінарів «Політичність і парадокси критичного мистецтва. Форми дії та репрезентації».
Сьогодні, коли в Україні на державному рівні від культури вимагають сприяти розвитку національної свідомості, а сама культура визначається як галузь з виробництва національного культурного продукту, постає питання спроможності художника критично усвідомлювати відведену йому владою роль і потреби не лише опиратись ідеологічному запиту, але й формувати стратегії критичного мислення, альтернативні дії та форми репрезентації.
Учасники серії семінарів будуть досліджувати форми репрезентації та способи дії в суспільно-політичному просторі. Продовженням аналітичної роботи буде практична частина зі створення та випробовування форм персонального та колективного опору спробам використання мистецтва владними структурами.
Інга Цімпріх (нар. 1979) живе в Берліні, працює переважно в групах чи колективах, серед інших у постійно діючій феміністичній групі, що займається дослідженнями охорони здоров’я (www.illness-into-weapon.info). З 2009 по 2015 рік Інга з ЖанінАйзенехер, ЗонкеХаллман, ДжоЗан та іншими створювала програму «InverseInstitution» для самоорганізованного мистецького простору Flutgrabenу Берліні (archiv.flutgraben.org). Такі мистецькі практики Інги Цімпріх, як FacultyofInvisibility (з 2006 року разом із ЗонкеХаллман) сфокусовані на мистецьких інституціях, зокрема, на апаратах їхнього мовлення і функціях скликання. Влітку 2015 року FacultyofInvisibilityбуло започатковано форму колективної турботи – літній табір для виснажених митців (www.body-of-work.org).
У своїй кураторській практиці Інга ставить питання про можливість звернення сучасного мистецтва до колективних і солідарних форм роботи, встановлення більш усталених і тривалих режимів презентації та виробництва (www.ingazimprich.net).
Детальна інформація про проект «ПЕРЕДМОВА» на офіційній сторінці:https://sites.google.com/site/methodfund/founders/peredmova
Семінар «Розчарування речі»
«Розчарування речі» другий семінар в рамках проекту «ПЕРЕДМОВА» Method Fund. Зустрічі семінару проходитимуть 7 – 10 квітня
Куратор: Денис Панкратов.
Під час семінару через практичні заняття та обговорення ми розглянемо річ в сучасних мистецьких практиках, а також твір мистецтва як річ. Особливу увагу буде приділено поняттям: документ, об’єкт, артефакт, автентичність.
«Твір мистецтва – документ лише частково. / Жоден документ як такий не є твором мистецтва.»
«Розклеювати об'яви заборонено» В. Беньямін
Річ у якості зупиненого абстрактною раціоналізацією матеріального продукту суспільних відносин протиставлена конкретно-історичній матеріальності цих відносин. Продукт приховує собою пульсуючу реальність соціальних змін, допоки ця реальність не концентрується у подію й не перекидає усталену речовість.
Твір мистецтва протиставлений речовості сьогодення своєю подвійною матеріальною сутністю: як емпірична даність, застигла річ, відповідна конкретній формі виробничого процесу, і одночасно як взаємодія внутрішніх елементів твору, що проявляються лише у відносинах з іншим існуючої реальності.
Твір мистецтва ніяковіє перед подією. Художнє висловлювання стає хитким й непевним коментарем до процесів, що розгортаються у реальності, кожен конкретний твір розчиняється у речовому вирі цих процесів.
Мистецтво, відкривши для себе цю ситуацію, намагається обмежити мистецьке у своєму виробництві й звернутися до події через форми спостереження, документації, збирання, архівації.
При цьому виникає питання: Як саме через ці форми мистецтво і твір мистецтва наново відшукують відносини із іншим реальності, а чи знаходять? Чи не затуляються ці відносини безапеляційною автентичністю факту або речі, яка заповнюючи твір мистецтва, перетворює його лише на своє продовження– на річ в ряді інших?
Чи зберігається у творі мистецтва спротив оречевленій реальності, або ж легітимована приписом автентичності річ замінює його собою?
Робочі мови семінару – російська, українська. Участь у семінарі є безкоштовною. Щоб стати учасником потрібно до 3 квітня 2016 р. включно заповнити аплікаційну форму:http://goo.gl/forms/Mivfj0TXMX
Семінари проекту «ПЕРЕДМОВА» проходять за принципом, згідно з яким одним або декількома кураторами пропонується ключова тема, до якої долучається група кураторів проекту і учасники семінарів, які досліджують/розвивають запропоновану тему, спираючись на власний інтерес.
Детальна інформація про проект «ПЕРЕДМОВА» на офіційній сторінці:https://sites.google.com/site/methodfund/founders/peredmova
Контактна адреса організаторів: methodfund@gmail.com
Катерина Бадянова, Лада Наконечна, Денис Панкратов
Метод Фонд розпочинає «ПЕРЕДМОВУ» - тривалий дослідницько-мистецький проект з критичного (пере)осмислення і прояснення ключових понять культурного і політичного поля.
Першим в рамках проекту «Передмови» став семінар «Монумент сестринству / Monument to Sisterhood», який провела Йоанна Соколовська, кураторка Художнього музею в місті Лодзь, Польща.
03-06 березня
Монумент сестринству / Monument to Sisterhood
Семінар розпочався з презентації виставки «All Men Become Sisters», що відбулась цього року у Музеї мистецтва в Лодзі.
Йоанна Соколовська, кураторка виставки, розповіла про саму виставку із наголосом на своєму кураторському методі та представіла деякі роботи з цієї виставки.
“На заводах, в офісах, в лікарнях, в будинках пристарілих, в мережі, на кухнях, в музеях, в кінотеатрах – ми заміжні! Заміжні за білим гетеросексуалом, звати якого “економіка”. Єдине, що залишається, – просити про розлучення і величезне поселення”. — Pauline Boudry/Renate Lorenz, Charming for the Revolution, 2009
Виставка «All Men Become Sisters», події, що її супроводжують, і програма, яка триває на даний момент, пропонують феміністичне привласнення ідеї братерства. Йдеться про передомовляння та опосередковування соціальних зв'язків і солідарність через поняття сестринства – категорію, що має потенціал долати ґендерні кордони. Основним полем цієї боротьби є праця і виробництво, так само як продовження життя. Мистецькі твори працюють як засоби діагностики, перетворювання та вторгнення на територію пам'яті, афектів, смислів і уяви. http://www.e-flux.com/announcements/all-men-become-sisters/
На семінарі будуть порушені питання про сестринство, солідарність, мистецтво, працю та публічний простір.
Феміністична критика економічного пригноблення жінок показала сферу продовження життя як суперечливий простір експлуатації та поле боротьби за емансипацію, проігнорований і політекономією, і марксистською теорією. Дебати про подвійну експлуатацію жінок як низькооплачуваних, а то і зовсім неоплачуваних найманих працівниць, як невидиму домашню робочу силу в «приватній» сфері хатнього господарства, і феміністична заява про те, що «особисте є політичним», змусили нас переглянути поняття публічної та приватної сфери, так само як і самі визначення економіки і праці, виходячи за рамки їхніх спрощених грошових меж і рухаючись до економічної розмаїтості. Спираючись на окремі художні і теоретичні “case studies”, семінари досліджуватимуть мистецтво що зображує певні гендерні типи маргіналізованої праці, як критичний інструмент когнітивного картографування умов виробництва, а також як засіб уявлюваних альтернатив, некапіталістичних економік.
Робочі мови семінару - англійська, українська та російська.
Зустрічі проходитимуть 03-06 березня, щодня з 10:00 до 18:00
за адресою вул. Володимирська 23-в. Національний Центр театрально мистецтва ім. Л.Курбаса, Київ
Участь у семінарі є безкоштовною. Щоб стати учасником потрібно до 22 лютого 2016 р. включно заповнити аплікаційну форму.
Контактна адреса організаторів:
methodfund@gmail.com
Катерина Бадянова, Лада Наконечна, Денис Панкратов
Лекція та семінар відбулись за підтримки Польського інституту в Києві.